Відділ реалізації путівок
Пн-Пт з 09.00 до 17.00
Відділ реалізації путівок
Пн-Пт з 09.00 до 17.00

Цікаві факти про радон

ІСТОРІЯ ВІДКРИТТЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ РАДОНУ

Вивчаючи іонізацію повітря радіоактивними речовинами, подружжя Кюрі помітили, що різні тіла, які перебувають поблизу радіоактивного джерела, набувають радіоактивних властивостей. Згодом інші дослідники, насамперед, Резерфорд, намагалися (1899/1900 рр.) пояснити це явище тим, що радіоактивне тіло утворює деяке радіоактивне витікання, або еманацію (від лат. emanatio – витікання), що просочує оточуючі його тіла. Назва “Радон” введена Міжнародною комісією радієвих еталонів у 1930 році.

Випадок із Лібіхом

Цікавий випадок стався з відомим хіміком ХІХ століття Лібіхом. Коли він занедужав на радикуліт, лікарі порадили йому пройти курс лікування ваннами на курорті Гаштейн (Австрія). Лібіх здійснив хімічний аналіз води цього джерела і переконався, що вона практично нічим не відрізняється від водогінної (явище радіоактивності ще не було відкрито). І він заявив, що з тим самим успіхом прийматиме ванни в себе вдома. Проте вилікувався він лише, коли прийняв курс ванн на курорті Гаштейн. (А.А. Лозинський, 1949 р.).

Найдавніші факти застосування радону

Археологічні знахідки поблизу джерел Гаштейн (Австрія) вказують, що можливо, вже у доісторичні часи там спостерігали терапевтичні ефекти радону. Як відомо, італійський острів вулканічного походження Ісшиа (Ischia) неподалік Неаполя, заселений греками приблизно 2500 років тому, був охарактеризований першим місцем, де теплі радонові джерела широко використовувалися і продовжують використовуватися з лікувальними цілями (Deetjen , 1997 р.). Більше 2000 років тому за римлян використовували відомі старі курорти в альпійському регіоні північної Італії, такі як Merano (2.000 Бк/л в джерельній воді) і Lurisia (40.000 Бк/л). Інший приклад – Стебен (Steben) у Німеччині. Першу інформацію про “дивні властивості” цього радонового джерела відносять до 1473 року. За інших культур, зокрема у Японії (Misasa), ефекти застосування радону спостерігалися емпірично багато століть (близько 800 років тому).

Є багато місць, де радонові ефекти застосовувалися задовго перед тим, як стали відомими радіація і радон. Наприклад, в середньовіччі шахтарі, які видобували срібло у південній Саксонії, працюючи у вельми важких та шкідливих для здоров’я умовах, часто хворіли та рано вмирали від патології легень, проте рідше страждали хворобами суглобів, ніж решта населення. Це пояснювалось тим, що у одязі шахтарів зберігалися залишки руди, котра містить уран, крім того вони пили воду шахтного походження. Місцеве населення використовувало пакети з уранової смолкою (уранітом) при лікуванні запальних захворювань (W. Schuttmann 1987 р.).

Відомий середньовічний лікар Парацельс у своїй книзі про джерела здоров’я, написаній у 1525-1527 роках, присвятив окрему главу Гаштейну (Австрія). А в 1780 році Гаштейнські Терми були вже предметом дисертації.

Зі статті Klaus Becker: “BENEFICIAL EFFECTS OF RADON – 100 YEARS OF RADON THERAPY”.